Підхід до забезпечення миру на основі дослідження мозку людини:
Теоретичні основи
Науковцями було підтверджено факт, що природа має ієрархічну структуру. У ХХ ст. фізика поступово відкривала глибші рівні фізичної реальності – від макроскопічного до мікроскопічного, молекулярного, атомного, ядерного і суб’ядерного рівнів функціонування природи.
Це внутрішнє дослідження глибших, прогресивно уніфікованих рівнів природи нещодавно завершилося відкриттям єдиних теорій поля на основі суперструн (поля взаємодії). Ці теорії визначають єдине, універсальне, об’єднане поле інтелекту, що діє на основі поєднання всіх форм і явищ, які існують у Всесвіті.
Ці глибші рівні фізичної реальності не лише менші за розміром, вони мають величезні відмінності. Кожен глибший рівень керується унікальним набором фізичних законів, власною логікою, мовою, математикою. Щоб описати кожен новий і глибший рівень фізичної реальності – такі відомі теорії, як квантова механіка, теорія квантового поля, і теорія єдиного поля.
Так само було виявлено, що людський мозок має ієрархічну структуру. У даній структурі є так званий «поверхневий рівень» розуму – розуму, що здатен активно мислити, в якому свідомість спрямовується назовні через макроскопічні відчуття. А також існують глибші, спокійніші рівні розуму — «абстрактного мислення» і «тонкого відчуття». В них свідомість більше спрямовується всередину.
Математики більш тонко поділяють і кодифікують ці глибші, більш розширені рівні усвідомлення – кожен глибший рівень має власну унікальну математичну логіку. Ці глибші рівні набагато повніші та більш розширені, відповідно вони потужніші та більш абстрактні. Ця розширена ієрархія людського сприйняття концентрується на т.зв. Всесвіті множин—абсолютно трансцендентного рівня, до якого входять, але знаходиться глибше, всі математично визначені поняття нескінченності.1
Рис. 2: Ієрархічна структура математичної логіки. Найбільш знайома, конкретна інтуїтивно доступна система чисел – це система натуральних чисел (або «природних чисел»). Ця система зручна для щоденного використання. За допомогою додавання числа «0» (адитивна тотожність) давні індійські математики зводили натуральні числа до цілих чисел, дещо повнішої, більш потужної бази та більш абстрактної. Додавання від’ємних чисел для отримання цілих чисел приводить до системи, яка закрита при відніманні, в якій дія віднімання може вперше в історії бути визначена належним чином. Додавання дробів призводить до раціональних чисел, в яких належним чином може бути визначена дія ділення. У результаті, з’являється більш повний і потужний математичний система для обліку та вирішення більшості інших практичних завдань. Усі чотири вищевказані числові системи становлять нескінченні безлічі множиноднакової величини. Між будь-якими двома дробами існує нескінченна кількість «ірраціональних» чисел, які не можуть виражатися у вигляді дробів. Додавання цих ірраціональних чисел заповнює прогалини у лінійному ряду чисел, і створює так звані дійсні числа, або континуум. Дійсні числа становлять вищий порядок нескінченності, ніж раціональні числа, та є ключем до формулювання обчислення і для розуміння таких фізичних наук, як класична механіка. Уявні числа, які при додаванні до дійсних, утворюють комплексні числа, ще абстрактніші, ніж ірраціональні. Після додавання уявних чисел до речових створюються комплексні числа, які мають важливе значення для формулювання квантової механіки і для розуміння світу на молекулярному та атомному рівнях. Після комплексних чисел йдуть функціональні простори, межі функціонального простору і продукти цих функціональних просторів. Усі вони прогресивно представляють більш високі порядки нескінченності. Вони необхідні, щоб правильно формулювати і розуміти фізику у на рівні квантової теорії поля і на глибших рівнях. Поза межами найбільш можливої нескінченності, яку може задумати і сприйняти інтелект людини, лежить Всесвіт множин, нескінченність, яка виходить за межі усіх нескінченостей, які можна математично описати, і всі нескінченності, які всі до неї входять.
Найбільш незвичним для Альберта Ейнштейн, Юджина Вігнер і багатьох інших вчених було знайти і провести дуже точну паралель між цією ієрархічною структурою людського розуму і структурою фізичної природи. Як сказав Вігнер (також відомий як Батько атомного століття): “Розум людини відповідає природі як рукавичка.” TЦей загадковий зв’язок між розумом і життям допомагає пояснити, чому мозок людини має природну здатність сприймати фізичну природу. (Як сказав Ейнштейн: “Найзагадковіше у Всесвіті те, що розум його розуміє і може сприймати”).
Упродовж всієї історії людства, задовго до появи сучасної математики, існували умоглядні традиції та методи медитації для вивчення більш глибоких рівнів розуму, та відповідно, глибшого розуміння і сприйняття Всесвіту. Наука медитації Йога, що виникла зі стародавнього Ведичне знання Індії – це найдавніша і найбільш розвинена традиція медитацій та джерело для більшості інших основних традицій.
За системою Йога було розроблено систематичні методики для глибоко вивчення свідомості та тихіших, більш розширених рівнів думки. Це внутрішнє спрямування розуму акумулюється у вивченні свідомості у чистому вигляді, що називається самадхі як джерела думки. Цей максимально розширений стан свідомості – є безпосереднім усвідомленням того, що математика називає Всесвітом множин тобто, свідомість за межами розуміння. Говорячи мовою фізики, він відповідає прямому свідомому досвіду єдиного поля – фундаментальній єдності в основі створення.
Сучасна фізіологічна наука називає самадхі четвертим основним станом свідомості людини, який фізіологічно і суб’єктивно відрізняється від бадьорості, сновидіння і глибокого сну. Нейрофізіологічно цей досвід відзначається виникненням глобальної внутрішнього зв’язку та зростанням альфа сили, що вказує на пік впорядкованості функціонування і використання всього мозку.
Сьогодні кожна людина може досягти цього четвертого стану свідомості за допомогою конкретних, високорозвинених технологій свідомості, що походять від Ведичної традиції. Серед цих технологій, програма Трансцендентальної медитації та більш вдосконалена програма ТМ-Сідхі Махаріші Махеш Йогі. Обидві програми глибоко досліджені і широко практикуються у різних країнах світу з метою досягнення зазначеного четвертого стану. Саме цей стан надає багато переваг на фізіологічному, психологічному, соціологічному рівнях та у поведінці індивіда, які детально описані на цьому сайті.
Вирішальний науковий аспект полягає у тому, що саме під час максимального розширення свідомості людини ця свідомість розкривається та відбувається її ідентифікація з необмеженим, єдиним універсальним полем, то характер і досягнення цього стану свідомості нелокалізований і трансособистий. По суті, на цьому фундаментальному необмеженому простором єдиному рівні реальності, усі люди тісно об’єднані та утворюють єдине поле як одне універсальне поле свідомості.
Коротко кажучи, свідомість – це поле, на найглибшому, і найбільш розширеному рівні. Слід очікувати появу польових ефектів свідомості (тобто довготривалий ефект свідомості у масштабах всього суспільства). Ці дані було виявлено і описано у багатьох дослідженнях, присвячених вивченню колективної свідомості. Вони представлені на цьому сайті.
У цій (або будь-якій) польовий моделі свідомості, зазначається, що сила випромінювання та відповідний вплив на суспільство, які викликає група тих, хто займається практикою медитацію, буде збільшуватися пропорційно квадрату кількості тих, хто займається медитацією у групі (тобто зростання у квадраті, а не лінійно). Це явище пояснюється тим, що амплітуда (висота) хвилі дорівнює сумі хвиль усіх учасників медитації, які знаходяться в одному просторі. Проте, сила, яка виникає у результаті цієї спільної хвилі пропорційна квадрату висоти цієї хвилі. Тому, наприклад, сила звучання двох гучномовців, які знаходяться поруч і відтворюють монофонічний звук, дорівнює квадрату або у чотири рази перевищує силу звуку з одного гучномовця. Так само інтенсивність лазерного випромінювання зростає пропорційно квадрату кількості фотонів, зібраних у пучку. Це універсальний принцип поведінки хвиль, відомий як конструктивне втручання. Отриманий в результаті N-квадрат зростання когерентного впливу групи людей, яка займається медитацією, детально описано у літературі. Збільшений в N кількість разів вплив може створювати важливий мирний ефект навіть, якщо кількістю учасників медитації буде відносно невеликою, але за умови, що вони усі займаються цією практикою разом у групі.
1. Див. Корацца, П. (2010). Аксіома нескінченності й трансформацій: Бюлетень символічної логіки, 16(1), 37–84.